Посудину

ПОСУДИНУ -а; м. 1. Вмістилище (пляшка, глечик і т. П.) Для рідких і сипучих тіл. Скляний с. Старовинний, срібний с. З. для води, для вина. Глиняний с. з вином. / Про людину як осередку будь-л. властивостей, якостей. Середньовічна людина вважав себе мерзенним посудиною усякої скверни. З. скудельним (про людину як слабкому, тлінному істоту). * Чи не так я, посудину скудельним, дерзай на заборонений шлях? (Фет). 2. Трубчастий орган у людини, тваринного і рослини, по якому рухається рідка речовина. Кровоносні судини. Лімфатичні судини. Судини в деревині. Судинний, -а, -е (2 зн.). С-ая система людини. З перші пучки у рослин. З-ті захворювання.

Енциклопедичний словник. 2009.