Вивернути

вивернути -ну, -нешь; вивернутий; -нут, -а, -о; св. що. 1. Крутячи, повертаючи гвинтовими різьбі, вийняти, витягти звідкись л. ; вигвинтити. В. гвинт. В. лампочку. 2. З силою повертаючи, розгойдуючи, витягнути; вивернути. Дерева вивернуті з корінням. 3. Крутя, викручуючи, надати неприродне, незвичайне положення (частинам тіла); вивихнути в таке становище що-л. В. кому-л. пензлик. В. на тренуванні ногу. Не крутись, шию вивернеш. 4. Перевернути внутрішньою стороною, виворотом назовні. В. рукава. В. навиворіт сорочку. В. кишені перед ким-л. (також: витратити все до останньої копійки). □ БЕЗЛІМ. Вітром вивернуло парасольку. 5. (кого). БЕЗЛІМ. Розм. Витошніть, вирвати. Від одного виду таких овочів може в. ! 6. Разг. = Вивернути (6 зн.). З провулка вивернула машина. ◊ Вивернути навиворіт. 1. кого. Викликати кого-л. на відвертість; спонукати висловитися, відкритися. -2. що. Уявити л. в іншому, спотвореному вигляді; перекрутити. -3. Перенести напад сильного блювання. Вивернути душу (навиворіт). 1. Розповісти про себе все найпотаємніше, інтимне. -2. (Кому, чию.) Сильно схвилювати, стривожити. вивертається (див.). Вивертається, -ается; жнив. Вивёртиваніе (див.).

Енциклопедичний словник. 2009.