Видавити

видаючи -влю, -вішь; св. що. 1. здаючи, витягти, випустити (рідина, вологу і т. П.) З чогось л. В. сік з ягід. В. з тюбика крем. В. лимон. 2. Тиском виламати, змусити випасти, вивалитися. В. рами. В. плечем двері. □ БЕЗЛІМ. Вибуховою хвилею видавив стекла. 3. Натискаючи, натискаючи чимось л. , Залишити слід, відбиток і т. П. В. клеймо. В. номер на мідній дощечці. 4. Разг. Насилу викликати зовнішній прояв якого-л. почуття, стану. В. посмішку, посмішку. В. з себе сльози. 5. Разг. Насилу, із зусиллям вимовити. Неохоче видавив: "Спасибі". В. з себе відповідь. Через силу ст. кілька слів. Слова не видавиш з кого-л. (не примусити говорити кого-л.). Вичавлювати, -аю, -аешь; НСВ. Видавлюватиметься, -ается; жнив. Видавлювання, -я; пор. (1-3 зн.).

Енциклопедичний словник. 2009.