Вигукнути

вигукнути -ну, -нешь; св. що. Голосно, уривчасто крикнути л. ; вимовити кричачи. В. чиєсь л. ім'я. В. з місця своє питання. вигукували, -аю, -аешь; НСВ. В. слова частівки. вигукували, -ается; жнив. Вигукування, -я; пор.

Енциклопедичний словник. 2009.