Гайдук

ГАЙДУК -а; м. [Від угор. Hajduk - солдат, слуга]. 1. у Східній Європі 15 - 19 ст.: учасник збройної боротьби південнослов'янських народів проти турецького панування. 2. в Росії 18 - 19 ст.: виїзний лакей в багатому поміщицькому будинку (зазвичай високого зросту, одягнений в венгерку, казакин або черкеску). Гайдуцький, -а, -е.

Енциклопедичний словник. 2009.