Гефсиманія

(олійна чавило; на думку інших, олійний сад) (Мат. 26: 36, Мар. 14: 32, Лк. 22: 39. Іоан . 18: 1) - назва священного для всіх християн місця, колишнього свідком молитви до кривавого поту і душевних страждань нашого Господа перед Його хресною смертю. На думку деяких тлумачів, тут знаходилося селище, але за свідченням св. їв. Іоанна Богослова, це просто був сад (Ів. 18: 1, 3). Він лежав біля підошви гори Оливної, за потоком Кедрський, протекавшим між горою і містом, на , як докинути каменем від першої (Лук. 22: 41). В саду досі ще вісім великих і дуже древніх олійних дерев. Низька напівзруйнована стіна оточує сад. За словами мандрівників, францисканський ченці, що володіють зазначеним священним місцем, зберігають кісточки від зростаючих тут у великій кількості плодів маслини і роблять з них чотки. Скільки пробуджується священних, глибоко-зворушливих, євангельських спогадів під покровом цих вікових Гефсиманському дерев! Сюди часто віддалявся Господь зі Своїми учнями; тут останнім часом Він був відданий Іудою Іскаріот слугам первосвященика (Мат. 26: 36). Тут Син Божий виніс той страшний гніт безмірною, душевної муки, який мимоволі вирвав з вуст Його приголомшливий крик: Душа Моя сумом смертельним! (Мр. 14: 34); тут же під покровом цих оливкових вікових дерев в передсмертній молитві проливали піт Божественного Страждальця, як краплі крові, що падають на землю (Лук.22: 44). Досі мандрівникам показують в Гефсиманії то місце, де молився Господь перед Своїми стражданнями, так само як і високу скелю, з досить широкою печерою (в 60 кроках від оного), де спали апостоли під час передсмертної духовної боротьби Господа. У цьому ж саду знаходиться також похоронний вертеп пресв. Діви Марії Богородиці, в якому й донині зберігається труну її.

Біблія. Старий і Новий заповіти. Сіноідальний переклад. Біблійна енциклопедія. . арх. Никифор. 1891.