Виносити

I. ВИНОСИТИ -ношу, -Ніс; св. 1. Обміркувати до повної ясності, зрілості. В. ідею. 2. Народити, проносить дитини нормальний термін. 3. Привести в ветхість, непридатність від тривалого носіння; зносити. В. пальто. Виношувати, -аю, -аешь; НСВ. Виношуватися, -ается; жнив. Виношування, -я; пор. II. ВИНОСИТИ -ношу, -Ніс; НСВ. кого-що. 1. до Винести. 2. (зазвичай з негативні.). Володіти пристосованістю до чогось л. , Здатністю витримувати що-л. Не в. висоти. Легко виношу морську хитавицю. ◊ Чи не виносити кого-чого. Відчувати огиду до кого-, чого-л. , не любити. Чи не виношу хвальків, брехунів. Чи не виношу крику (крик). Хоч святих (вон) винось (див. Святий). Виноситися, -ітся; жнив. (1 зн.).

Енциклопедичний словник. 2009.