Усвідомлювати

усвідомлював Знаю, -знаёшь; усвідомлюй; усвідомлюючи; НСВ. що. 1. (також з придатися. Доповнить.). = Усвідомлювати. З. небезпека. З. свою перевагу. З. свою вину. Він усвідомлював свою небезпечну хворобу. В глибині душі він усвідомлював, що батько прав. // (з місць. Себе). Вважати себе, відчувати себе кимось, чимось л. Я. усвідомлюю себе неправим і хочу заглядати мій вчинок. Почав с. себе дорослою людиною. Ми усвідомлювали себе близькими один одному. 2. Володіти свідомістю (1 зн.), Сприймати свідомо навколишнє. Дитина починає с. навколишнє. Хворий нічого не усвідомлює. зізнався, -аю, -аешь; св. З. свій борг.

Енциклопедичний словник. 2009.